Гостьова стаття. Підготував Олександр Дума (rozvidnyk@svitonline.com). Текст і фото публікуються з дозволу автора.
Маршрут: Львів - смт.Яремче – с.Ділове – полонина Лисича – г.Піп-Іван Мармороський – г.Берлибашка – г.Петрос Мармороський – смт.Солотвино - Львів
08 - 10.09.2006 р. Continue reading ‘Олександр Дума: Мармороські пригоди’
В неділю були в Коломиї на весіллі. Кілька зауважень по ходу поїздки:
- В Коломиї, окрім Музею писанки, є ще рок-кафе “Катрін”. Зовні це звичайний металевий кіоск, зате всередині! Одним словом, не для випадкових
- В місті є досить велика кількість місць для паркування велосипедів. Правда, жодного припнутого так і не побачив…
- Зацінив користь від відсутності на святкуванні власного фотоапарата - набагато менше клопоту
- Існує дуже обмежений вибір поїздів, якими можна добратися з Коломиї до Львова. Ми так і не змогли виїхати з міста після 3:00 ночі в понеділок так, щоб ще потрапити на роботу. Довелося калатати більше п’яти годин в поїзді Чернівці-Перемишль, обкладеними сумками з горілкою, цигарками та всім іншим, що користується нездоровим попитом в сусідів з ЄС.
Загалом Коломия сподобалась. Саме весілля було просто чудовим 
Махнули в неділю з Наталкою в Старе Село на роверах. Година туди, година назад, трохи довше в самому замку (вірніше в тому, що від нього залишилося).
Як завжди, не обійшлося без канапок, пива, чаю в термосі, обурень щодо рівня засміченості замку, геніальних фраз місцевих дзєвачєк в спину (”і шо вони там фоткають? одні розвалини”), думок з приводу на тему “як вийти з сучасного стану речей і вивести споруди типу залишків замку в Старому Селі на позитивно вищий рівень” і т.д., і т.п.
Рівень фізпідготовки впав за зиму, зате Наталка крутила педалі просто фантастично - часом я плентався далеко позаду.
Що ж, перший який-не-який виїзд за межі Львова цього року. Тепер залишилося вибрати нову ціль - і до неї!
Поїздка вихідного дня на чотири гривні від Львова.
Як завжди, все почалося з вокзалу. Цього разу з автостанції на ДБК. Маршрутка Львів-Бібрка-Стрілки-Свірж-Перемишляни. Чотири гривні з людини плюс півгодини їзди - і ми з Наталкою вже маємо можливість тішитися отакою-о красою.

На жаль, зблизька замок виглядає дуже пошарпаним і недоглянутим. Сучасний вплив людини на 100 % спрямований лише на нищення споруди. Цього разу всередину
ми не потрапили (занадто багато часу провели на природі за межами мурів
, тож коли вирішили все-таки заглянути всередину, виявилося, що замкова брама замкнена
(НОТАТКИ НА МАЙБУТНЄ: ШВИДШЕ ЗА ВСЕ, ПІСЛЯ 18 год ВХІД ВСЕРЕДИНУ ЗАБОРОНЕНИЙ)
Але, тим не менше, двоє вже згаданих осіб залишилися задоволеними:


Більше про сам замок, як і про (напевно) всі решта на території нашої держави - знайдете тут.
Свіжі коментарі