В нашій країні не треба війни, щоб відчути нетривкість спокою звичайного громадянина. Достатньо стати на дорозі мєнта за кермом лексуса. Далі - передрук того, що винесло мозги мені сьогодні вже вдруге:
Моя машина розбита в какашку.
Моя дитина лишилася живою просто дивом: саме в той момент він був у автокріслі і пристібнутий, а це буває вкрай рідко. Тому дитина обійшлася вавкою на голові, підозрою на струс мозку. Але - жива.
Коли теоретично уявляєш нашу “справедливу” суддівську систему, нашу об*єктивність ментів і т.д., то це не так крає серце, як коли стикаєшся з цим особисто. Коли ж стикаєшся особисто, то наступає відчай, заціпеніння. Від розуміння, які насправді ми всі беззахисні. Абсолютно. Беззахисні ми і наші діти. Навіть якщо на кону життя.
Continue reading ‘Думки: Лексуси, ДТП і зміни’
Вчора повернувся з відпочинку. За чотири дні сталося забагато.
Сьогодні дізнався про події в Грузії. Голова переповнена думок, проте вхопитися за якусь важко, ясно одне - тепер для мене все не так, як було до того.
Що, як завтра війна? Що я робитиму - піду захищати абстрактну державу, чи рятуватиму сім’ю?
А що, як завтра якісь миротворці приїдуть танками під мій будинок?
Що, як завтра все зміниться, і доведеться починати все з початку, вірніше, майже все?
Наскільки я готовий до різких змін?
Наскільки взагалі моє становище, становище моєї сім’ї, родини, друзів можна назвати стабільним? Впевненим? Тривким?
Наскільки довго я протримаюся?
Зараз не знаю…
Не знаю…
Вже втретє за сьогодні дощ… Так виглядає, що на Купала нікуди не поїдемо , не хочеться по мокрій траві товктися…
Щойно згадав, що на Купала завжди дощить. Але моє ставлення до відпочинку мабуть змінилося, цього разу хочеться сонечка, тепла, не хочеться мокрих шкарпеток і захляпаних штанів…
Сьогодні зранку мене осінило:
Твій сантехнік має жити під тобою!
Це дасть йому достатньо мотивації якісно зробити ремонт сантехніки сусідові зверху 
Ну хіба що у нього квартира застрахована від затоплення з франшизою 0% (шо дуже малоймовірно..) і він любить жити в умовах ремонту.
Сьогодні ввечері, повертаючись додому з роботи, ми з Наталкою дійшли висновку, що в таку погоду, яка зараз панує у Львові - дощ, вітер, сиро, - єдиним, що піднімає настрій і гріє душу, є вдало проведені минулі вихідні.
А вони справді вдалися
Свіжі коментарі