почати з себе
Сьогодні зранку мене осінило:
Твій сантехнік має жити під тобою!
Це дасть йому достатньо мотивації якісно зробити ремонт сантехніки сусідові зверху 
Ну хіба що у нього квартира застрахована від затоплення з франшизою 0% (шо дуже малоймовірно..) і він любить жити в умовах ремонту.
Сьогодні ввечері, повертаючись додому з роботи, ми з Наталкою дійшли висновку, що в таку погоду, яка зараз панує у Львові - дощ, вітер, сиро, - єдиним, що піднімає настрій і гріє душу, є вдало проведені минулі вихідні.
А вони справді вдалися
Думаю, що кожен хоч раз у своєму житті щось зробив своїми руками. І думаю, що однією з найперших таких hand-made речей був якийсь подарунок.
Свого часу я зробив або принаймні брав участь у створенні кількох таких подарунків - від паперової відкритки до аудіо- та відеопроектів (Проект ХХ та ХХІ, агов!). Це справжній фан - і процес, і результат.
Так-от, до чого це я. Проте наступає такий момент, коли після довгого, так би мовити безтворчого періоду ми знову хочемо щось зробити і… і не виходить хоч ти трісни.
Мораль? Хз. Продовжуйте робити те що вам подобається, не жалійте на це часу. У вас виходить робити прикольні поштівки - робіть їх. Бо за 5 років саме ваша буде зберігатися у людини, якій ви її подарували. І так далі…
І, щоб вам була хоч якась користь від цього запису, наостанок питання - а що ви свого часу зробили своїми руками? Чи може далі робите?
Деколи краще не битися головою об стінку, а спокійно визнати, що ти чогось зробити не можеш. Або не можеш зробити в певні строки. І після цього віддати цю роботу іншій людині, яка це зможе зробити. І заплатити їй гроші за це, бо інакше вона за це не візьметься.
Від такого рішення суцільні плюси - робота буде зроблена вчасно і якісно (за умови добре вибраного виконавця), у тебе буде час робити ті справи, у яких ти краще орієнтуєшся, і які також важливі. З мінусів хіба те, що доведеться витратити гроші, але за умови вдало використаного часу, що вивільнився в результаті передачі частини роботи іншій людині, це повинно бути оправдано.
Ага, ще доведеться визнати, що хтось певну річ робить краще за тебе. З цим часто дуже важко змиритися. Але це ж нормально, хіба ні?
Український Тиждень вже другий місяць серед моїх улюблених журналів. Признаюся, починав я з Новинаря, але з часом зрозумів, що останній зосереджується більше на тих новинах, про які я і так дізнаюся з мережі.
Свіжий номер Тижня може бути символічним - номер 8 (16) за 19.02.2008-го став першим, повністю викладеним на офіційному сайті. Тому, якщо Вам так зручніше, можете тепер читати з екрану
Я ж продовжуватиму купляти паперову версію - ніяк не можу від неї відмовитися.
А Ви - надаєте перевагу паперовій чи електронній версії?
Цікаве з мережі
Свіжі коментарі