Моє дослідження грунтувалося на тому, що випускники шкіл, в яких добре вчать англійську, набирають вищі бали на ЗНО з англмови, і навпаки.

За базу взяв результати ЗНО по Львову за 2010 рік (усі результати ЗНО по Україні вільно доступні в інтернеті). Експортував дані з англмови по львівських школах і згріб усі результати в один ексель-файл.

Варто зазначити, що результати нормовані в межах 100-200 балів, і ці бали розбиті на діапазони. В результаті ми маємо для кожної школи к-сть учасників ЗНО по предмету і дані про те, який відсоток учасників отримав бал у кожному діапазоні. Отак закручено, неясно тільки для чого.

Для збільшення розміру файлу інформативності, я додав до кожної колонки із діапазоном колонку із к-стю учасників, які попали в відповідний діапазон і середнім значенням балу діапазону. Пізніше визначив середній бал для кожної школи.

Середній бал для школи і має показувати, наскільки симпатичні учительки добре викладають англійську конкретно у даній школі.

Файл із результатами тут (тепер у різних форматах!:)): MS Excel, OO Spreadsheet, Google Docs.

Кілька зауважень:

1. Чим більша к-сть учасників, тим (на мою думку) кращий зв’язок високий середній бал – добре вчать англійську: якщо здало 4 учнів, цілком можливо, що вони готувалися додатково. Якщо ж здало 40, то у наявність репетитора повірити важко.
2. Середній бал для діапазону визначав як середнє арифметичне між крайніми значеннями діапазону.
3. Остання колонка вказує район міста, в яком є школа.
4. Приємно вразив фізмат ліцей, не думав, що вони і в англійській такі сильні.
5. ТОП-5 вийшли:

Львівська загальноосвітня школа I-III ступенів №24 ім. М. Конопницької
Класична гімназія при Львівському національному університеті імені Івана Франка
Львівська академічна гімназія при Національному університеті “Львівська політехніка”
Львівська українська гуманітарна гімназія з поглибленим вивченням українознавства та англійської мови
Львівська гімназія “Євшан”

Користуйтеся на здоров’я.

Взагалі таке можна зробити для будь-якого предмету/школи/регіону, просто провівши маніпуляції із даними. Відкритими даними, важливість доступності яких не можна переоцінити (Тім Бернерс-Лі говорить про це тут).

Окрема подяка сайту ТЕКСТИ.org.ua, які зробили мега-інструмент для визначення найкращих університетів України на основі цих-же даних ЗНО.

Добрих пошуків

Першою проблемою для мене було наступне: як записати трек своїм ґарміном, завантажити його на сервер osm і потім правити/мапити по ньому? З цим я успішно розібрався ще в кінці минулого року, на новий рік зробив скріншоти і… забув поділитися. Тепер виправляюся, читайте уважно, якщо цікаво

Тут і далі – скріншоти з мого етрекса.

1. Йдемо у пункт меню Tracks.

2. Вмикаємо запис треку: вибираємо On вверху справа.

Тут варто зазначити, що завжди краще починати із чистого аркуша, тобто перед початком запису нового треку варто пересвідчитися, що теклог (tracklog) порожній.

3. Пройшовши кілька метрів, помічаємо на екрані слід записаного треку. Значить, все робимо правильно.

Вночі це може виглядати так:

4. Вимикаємо запис: Після закінчення мандрівки вимикаємо запис треку, для цього знову йдемо в Tracks і вибираємо Off для Tracklog.

5. Зберігаємо записаний трек:

Тиснемо Yes:

Бачимо певну статистику по треку. Тут же можна змінити назву треку, але я цього ніколи не роблю – підключивши приймач до комп’ютера (для стягування треків), все-одно доводиться мати справу із файлами, назви яких формуються за датою створення, і назва треку тут не фігурує.

6. Витираємо треклог: чистимо після себе, залишаючи місце для наступного треку.

От і все. Трек записався на картку (чи у пам’ять, залежить від приймача) пристрою у форматі .gpx (актуально для пристроїв Garmin). Стягнути його можна, підключивши приймач як USB mass storage до комп’ютера.

Наступним постом опишу, як трек завантажити на сервер openstreetmap і що робити далі.

Для того, щоб приймач автоматично монтувався по usb, виконуємо наступні кроки.

1. У терміналі виконуємо ls -l /dev/ttyS* Я отримав наступне:

crw-rw—- 1 root dialout 4, 64 2009-03-22 15:08 /dev/ttyS0
crw-rw—- 1 root dialout 4, 65 2009-03-22 15:08 /dev/ttyS1
crw-rw—- 1 root dialout 4, 66 2009-03-22 15:08 /dev/ttyS2
crw-rw—- 1 root dialout 4, 67 2009-03-22 15:08 /dev/ttyS3

2. Йдемо у Система – Адміністрування – Користувачі та групи і шукаємо групу із назвою dialout (якщо у вас замість dialout є щось інше, шукаєте його). В моєму випадку такої групи не виявилося, тому я її створив і додав до неї свого користувача.

3. Після цього підключаємо приймач, в меню йдемо setup -> interface ->натискаємо USB mass storage – приймач змонтується як флешка можна буде скопіювати треки (файли із розширенням gpx)

Дерело: http://dormouse.org.uk/geocache/

Звичайно, це не ахті яке рішення, але принаймні щось. Принаймні, тепер зможу зберегти свої треки на OSM‘і. Якщо маєте бажання і час, можете подивитися на програми під лінукс для роботи з GPS-приймачами – нижче список:

• gpsman – gps manager, має убогий графічний інтерфейс, але ніби великі можливості
• gpsbabel – вміє конвертувати файли з одного формату у інший, command-line only

Отакий результат проведення недільного вечора

У вас приймач і лінукс дружать і танцюють ефективно взаємодіють? Поділіться досвідом

Це спроба написати статтю,  яка була мені потрібна тиждень тому, але яку я так і не знайшов.
У ній піде мова про те, як налаштувати pppoe з’єднання через wi-fi-роутер d-link dir-320. Професіонали тут нічого у нового  не знайдуть

Отже, після того, як ви  купили роутер, розпакували його і вирішили, де саме він буде стояти, потрібно його підключити.

Вхідні дані: комп’ютер, підключений до локальної мережі, вихід в інтернет через pppoe-підключення (типова ситуація для Львова).

На виході хочемо отримати: з допомогою роутера побудована безпровідна домашня мережа з виходом в інтернет.

Крок Перший. Підключаємо роутер (детально описаний у інструкції ). Слідуючи інструкції, вставляємо кабель, по якому комп’ютер підключався до мережі, в гніздо роутера з написом “Internet”. Потім підключаємо до роутера комп’ютер (з допомогою синього кабеля, який йде у комплекті з роутером – дай боже здоров’я тому, хто придумав його додавати у комплект!). Підключаємо до роз’єму номер один.

Крок Другий. Виставляємо тип мережевого підключення комп’ютера як dhcp, якщо все пішло добре, ми повинні отримати адресу типу 192.168.0.101.

Крок Третій. Налаштовуємо підключення до інтернету. Заходимо у вебпанель управління роутера: для dir-320 це 192.168.0.1, пароль порожній, логін admin. Тиснемо Manual Internet Connection Setup, вибираємо Russia PPPoE (Dual Access) і заповнюємо поля:
вибираємо Dynamic PPPoE
User Name, Password i Service Name для нашого підключення (мусите знати, якщо ні, тоді біда )
Клонуємо мак-адресу мережевої карточки компа (щоб ніхто не здогадався!) – тиснемо на Clone MAC Address
DNS вашого провайдера
Connect mode залишаємо always
У розділі WAN Physical Settings заповнюєте настройки для вашої  локальної мережі (у моєму випадку це була статична ір-адреса). Зберігаємо налаштування.

Крок Четвертий і Найголовніший. Залишаємо все як є і йдемо пити чай чи на кухню допомагати дружині / бавити дитину. За деякий час (для певності дамо хв 10-15) у вас підніметься інтернет. Потім ви зможете спокійно налаштувати безпровідну мережу і все таке інше – але то вже інша історія, набагато простіша

Чому останній крок найважливіший? Та бо я на ньому застряв Терпіння не вистачало почекати Аж на третій день експериментів я подумав, що справа не у налаштуваннях, а у часі їх вступленя в дію. Запасся терпінням – і вуаля, все працює. Сиджу на дивані і пишу цей пост на Аспіринчику ((с)tivasyk)

Маєте зауваження?