Зараз буде банальність, але мені треба її написати і можливо навіть почути Вашу думку:
Для того, щоб добитися змін, потрібно самому почати маленькі, дуже маленькі кроки, які принесуть дуже маленькі, майже непомітні зміни. І якщо ці маленькі зміни принесуть таке ж невеличке покращення в наше життя, то це:
а) дасть нам сили і впевненість робити зміни трохи більші
б) малоймовірно, але дозволить іншим людям побачити у нас приклад до дії.
Малі зміни зробити легше, так здається. Але зробити їх набагато важче, аніж говорити про потрібність великих змін.
Багато всього запланували на вихідні, а так нічого і не зробили? Знайома ситуація. Тоді гляньте оцю статтю:
Why Do People Who Have All the Time in the World Get Nothing Done?
Тепер коротко для лінивих про те, що в ній.
Автор пропонує свою версію того, чому, маючи дуже багато часу, людина може нічого в результаті не зробити. Він згадує про тих, хто, будучи небагатим, виграє величезні гроші в лотерею, але з часом всіх їх витрачає і залишається таким же бідним, якщо не біднішим.
Люди не розуміють великих чисел. У випадку з виграшем, отримана сума здається безмежною і людина втрачає голову.
Так-от, з часом все так само. Маючи багато часу, людина перестає відчувати його кількість. Їй здається, що вона може зробити дуже багато, а в результаті пшик.
Автор не демагог, тому пропонує рішення: визначати пріоритети.
Думаю, що кожен хоч раз у своєму житті щось зробив своїми руками. І думаю, що однією з найперших таких hand-made речей був якийсь подарунок.
Свого часу я зробив або принаймні брав участь у створенні кількох таких подарунків – від паперової відкритки до аудіо- та відеопроектів (Проект ХХ та ХХІ, агов!). Це справжній фан – і процес, і результат.
Так-от, до чого це я. Проте наступає такий момент, коли після довгого, так би мовити безтворчого періоду ми знову хочемо щось зробити і… і не виходить хоч ти трісни.
Мораль? Хз. Продовжуйте робити те що вам подобається, не жалійте на це часу. У вас виходить робити прикольні поштівки – робіть їх. Бо за 5 років саме ваша буде зберігатися у людини, якій ви її подарували. І так далі…
І, щоб вам була хоч якась користь від цього запису, наостанок питання – а що ви свого часу зробили своїми руками? Чи може далі робите?
Скільки разів казав і собі, і іншим – резюме треба оновлювати постійно! І шо? Continue reading ‘Резюме’
Власне, про сабж. Станіслав дуже правильно написав, а mikomare дуже вчасно зацитував наступне (за що їм, звичайно, ріспект і уважуха): Continue reading ‘Етикет в УкрНеті’