От дивись - на екрані мануал англійською,
по праву руку книжка по програмуванню - російською,
в наплечнику художня від Капранових - українською.
А думаєш якою? Якою думаєш? А бач, а ще питаєш, чого голова болить…
Ех…
почати з себе
От дивись - на екрані мануал англійською,
по праву руку книжка по програмуванню - російською,
в наплечнику художня від Капранових - українською.
А думаєш якою? Якою думаєш? А бач, а ще питаєш, чого голова болить…
Ех…
До такої думки мене завжди спонукають статті типу цієї: Google зробить з книжками те, що Apple iPod зробив з музикою.
Щодо технічної літератури, всяких посібників і теде - прапор в руки, я з екрану їх читаю і не витрачаю паперу на всю ту беліберду.
Але що може зрівнятися із запахом фарби, якою надруковані літери на папері (білому, жовтому - яка різниця? на папері!), із звуком сторінок, які перегортаються? Невже дотик до ґумового чи пластикового корпусу чергового рідера/мобілки/кпк може зрівнятися із тим відчуттям, коли ти тримаєш книжку в руках і відчуваєш власне вагу паперу і фарби, а не електроніки..
Хоча.. Зрештою, можливо справді років за десять звичайні книжки в сучасному розумінні будуть такою ж дивовижою, як і вінілові платівки в наш час?
Свіжі коментарі