У найближчу неділю, 17 січня 2010 року, я проголосую за людину, якій довіряю – за Анатолія Гриценка.
Хоча я був майже впевнений, що на цих виборах проголосую проти всіх… Але чим більше слідкував за передвиборчою діяльністю Гриценка, чим більше дізнавався про його попередню роботу, тим більше переконувався – із нього вийде непоганий президент.
Нижче – його звернення до виборців:
Отже, я голосуватиму за Гриценка.
Сподіваюся, таких, як я, буде достатньо.
Якщо ви ще вагаєтеся, вся інформація про кандидата і його діяльність є на офіційному сайті Гриценка.
Почуємося після виборів.
Ну ви ж розумієте, що це йому не допоможе? А взагалі дядько недурний, міністром хорошим був.
Ну вибори це не день допомоги політикам, це вибори. Я віддаю свій голос тому, кого вважаю достойним. Якщо останнього підтримає більшість, то він президент (у даному випадку).
Коментар Оксани, якийсь чомусь ніяк не хоче узгоджуватися:
“Отож він не переміг. Але і один відсоток непогано, зважаючи на практично повну відсутність реклами. Хоч я і не в Україні, але щиро бажаю йому працювати надалі!
”