Цитати Конфуція, на які випадково (чи ні?) натрапив на вихідних:
У давнину ті, що бажали прояснити ясну благодать у Піднебесній, спершу
впорядковували свою державу;
ті, що бажали впорядкувати свою державу, спершу доводили до ладу свою сім’ю;
ті, що бажали довести до ладу свою сім’ю, спершу вдосконалювали свою особу;
ті, що бажали вдосконалити свою особу, спершу виправляли своє серце;
ті, що бажали виправити своє серце, спершу робили відвертими свої помисли;
ті, що бажали зробити відвертими свої помисли,
спершу доводили до завершення своє знання.
Доведення знання до завершення полягає у вивірянні речей.(звідси)
та
Досконала людина все шукає у собі, жалюгідна — в інших
(звідси)
Додати нема чого.
Ну я б не брав ті фрази як істину…
Знайти все в собі неможливо, хіба людина дуже малого шукає. (С) Ігор
З другим цілком згодна – головне не забагато. Не переходити за межу – ось, що важливо
Така ієрархія якась з самокопанням виходить, я не зовсім згоден з цим формулюванням. Тобто людина може подумати, ніби щось не так в ній самій, чим краще собі жодним чином не зробить.
Друга цитату дуже правильна, хоча її теж не усі розуміють – свій шлях можна знайти лише самому в середині себе, не копіюючи чужого.