Деколи краще не битися головою об стінку, а спокійно визнати, що ти чогось зробити не можеш. Або не можеш зробити в певні строки. І після цього віддати цю роботу іншій людині, яка це зможе зробити. І заплатити їй гроші за це, бо інакше вона за це не візьметься.
Від такого рішення суцільні плюси - робота буде зроблена вчасно і якісно (за умови добре вибраного виконавця), у тебе буде час робити ті справи, у яких ти краще орієнтуєшся, і які також важливі. З мінусів хіба те, що доведеться витратити гроші, але за умови вдало використаного часу, що вивільнився в результаті передачі частини роботи іншій людині, це повинно бути оправдано.
Ага, ще доведеться визнати, що хтось певну річ робить краще за тебе. З цим часто дуже важко змиритися. Але це ж нормально, хіба ні?
“Ага, ще доведеться визнати, що хтось певну річ робить краще за тебе. З цим часто дуже важко змиритися.” - змушений не погодитись, це називається розподіл праці
ІМХО то абсолютно нормально.
Так, на мою думку це теж абсолютно нормально.
Але є одна складність. От ти, наприклад, до певного моменту цілком нормально справлявся із певною задачею. Але наступив момент, коли ти бачиш, що інші це зроблять краще. Власне в такий момент можна потрапити у пастку - мовляв, а я чим гірший? І вбити купу часу просто для самоствердження. Оце вже погано.
Так то є чиста правда деколи треба себе пресилитиі займатися тим що робиш найкраще…