Андрій Рущак в Інтернеті

Ainars Galvans (підкажіть, як це написати українською?) у статті Tester’s growth: professional development 5 levels (Розвиток тестувальника: 5 рівнів професійного росту) виклав свої погляди на те, яким чином відбувається професійний розвиток фахівця з тестування ПЗ.

Отже, автор виділяє 5 рівнів:

0. Базовий рівень. Займатися тестуванням може кожен розробник, але оскільки це заняття є нудним і одноманітним, його доручають тестувальникам.

1. Ентузіазм – новак. Вав, та ж є стільки можливостей для професійного тестувальника знайти у продукті помилки, які програміст ніколи не знайде!

2. Навчання – учень. Професійний тестувальник не лише шукає баги. Він також: планує та відслідковує процес тестування, шукає способи обійти ті помилки, які блокують проводити тестування решти продукту чи системи, збирає інформацію з альтернативних джерел,а не тільки зі специфікації тощо.

3. Прагматизм – практик. Може розставити пріоритети залежно від контексту проекту. Наприклад, спершу шукати критичні помилки, а менш важливі – потім, якщо час дозволить. Також знає, яка інформація є важливою для клієнта-замовника, і як її донести.

4. Лідерство – ґуру. Робить навіть більше, аніж описано у посадових інструкціях. Залежно від проекту, може надавати пріоритети знайденим помилкам, виділяти ризики, моніторити виконання проекту – тобто виконувати деякі з функцій керівника проекту.

Перехід між рівнями відбувається не поступово, а стрибками. Так, з нульового рівня можна перейти на перший прочитавши більш-менш толкову книжку з тестування програмного забезпечення. Подальший перехід між рівнями може бути наслідком переходу від проекту до проекту, або зміни посади в межах того ж проекту.
Більше в оригіналі англійською.